Путивльський р-н

Місто Путивль виникло у X ст., перша згадка про нього міститься в Іпатіївському літописі від 1146 р. З Путивлем пов’язаний знаменитий похід сіверянських князів на чолі з князем Ігорем Святославовичем на половців у 1185 р. Події цього походу оспівані у безсмертному "Слові о полку Ігоревім". У 1239 р. путивльські землі були підкорені монголо-татарами. У 1356 р. край входить до складу Великого князівства Литовського, а у 1500 - до Московської держави. У XVI-XVII ст. Путивль входив до системи "засічних меж". Сторожову службу несли тут російські служиві люди та українські козаки. Особливо багато українських козаків і селян поселилося на Путивльщині у XVII ст. На початку XVII ст. Путивльщина стала ареною подій так званого "смутного часу". У 1605 р. у Путивлі була розташована резиденція самозванця Лжедмитрія I, який звідси пішов на Москву. У 1606 р. у Путивлі та його окрузі спалахнуло грандіозне народне повстання під проводом Івана Болотникова.
Надзвичайно важливою була роль путивльського краю у подіях визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
Путивль відвідували визначні історичні діячі - українські гетьмани Петро Конашевич-Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, російський цар Петро I. У середині XVII ст. Путивль відвідали і високопоставлені церковні ієрархи: єрусалимський патріарх Паїсій, константинопольський патріарх Афанасій, антіохійський патріарх Макарій.
З кінця XVII ст. Путивль втрачає своє військово-стратегічне значення і перетворюється в рядове провінційне місто Росії. У 1797 р. Путивльський повіт входить до складу Курської губернії.
У 1719 р. у с. Глушкове Путивльського повіту була заснована велика суконна мануфактура, яка була одним з найважливіших виробників сукна в Російській імперії у XVIII ст. У 1839-1861 рр. у селі Волокитиному, в маєтку місцевого поміщика А.М.Миклашевського, діяв фарфоровий завод. Високохудожні вироби цього підприємства нині зберігаються у багатьох музеях світу.
На початку XX ст. на Путивльщині діяли 3 монастирі (Молченський, Софроніївський і Глинський) і 57 православних церков.
У 1926 р. Путивль і прилегла до нього територія були передані зі складу РРФСР до складу УРСР. У 1939 р. Путивльський район увійшов до складу Сумської області.
У роки Великої Вітчизняної війни Путивльщина стала колискою партизанського руху в Україні. У вересні-жовтні 1941 р. у Спадщанському лісі сформувався партизанський загін, який у подальшому перетворився на велике з’єднання партизанських загонів Сумської області. Під командуванням С.А.Ковпака і С.В.Руднєва воно пройшло з боями по всій Україні - від Путивля до Карпат. А сформована на базі цього з’єднання Перша Українська партизанська дивізія у 1944 р. здійснила рейд на Сан і Віслу.
У 1986 р. у Путивлі був створений Державний історико-культурний заповідник, основними завданнями якого є охорона і пропаганда культурної спадщини рідного краю. У районі 86 пам’яток археології, 96 пам’яток історії, 34 пам’ятки архітектури, 19 пам’ятників монументального мистецтва. Найважливішими з них є архітектурні ансамблі Молченського (XVI-XIX) і Софроніївського (XVII-XX ст.) монастирів, церква Миколи Козацького у Путивлі, "Золоті ворота" в с. Волокитине. Серед археологічних пам’яток найвизначнішою є Городище (дитинець давньоруського Путивля), ранньослов’янське поселення  і Курган біля с. Волинцеве, неолітичні стоянки біля сіл Скуносове та Горки. Зонами відпочинку є прибережна частина річки Сейм та Спадщанський ліс. Свого часу, враховуючи багату історію, наявність неповторних пам’яток архітектури, місто було включено у систему туристично-екскурсійних маршрутів "Намисто Славутича".
Історико-культурна спадщина Путивльщини все більше використовується для туристичних цілей і патріотичного виховання. У зв’язку з цим Путивльською райдержадміністрацією розроблена Програма розвитку туризму у районі на 2002-2005 рр. "Путивль як історико-туристичний центр". У програмі міститься характеристика сучасного стану об’єктів туристичного показу та туристичної інфраструктури, накреслені головні напрямки подальшого їх розвитку.
У районі налічується 37 закладів освіти, у т. ч. 1 гімназія; 43 заклади охорони здоров’я, 69 закладів культури. Підготовку кадрів для роботи в сучасних умовах здійснюють Путивльський технікум Сумського НАУ, педагогічний коледж, професійно-технічний ліцей.
Навчально-виховний комплекс, у структуру якого входять дитячий навчальний заклад, СЗОШ I ст. і гімназія, створено у 1995 р. за ініціативою НДЦ Психології особистості та ноосферного моніторингу під керівництвом кандидата психологічних наук Л.І.Подшивайлової. Метою педагогічної діяльності в навчально-виховному комплексі є створення умов для вільного розвитку особистості дитини. Укладені договори з вузами різних рівнів акредитації, відпрацьовуються методи переходу на індивідуальну систему навчання старшокласників, проектне навчання; організовано наукову роботу серед педагогів та учнів-старшокласників; забезпечується поглиблене вивчення навчальних дисциплін, іноземних мов. На базі бібліотеки НВК створено методичний центр iз розвиваючого навчання. За роки існування НВК учителями створено вісім авторських програм. Педагоги НВК є членами Всеукраїнської Асоціації розвиваючого навчання в м. Києвi, членами Товариства психологів в Україні, Всеукраїнського громадського об’єднання "Інтелектуальний форум України". Учителі та учні є постійними переможцями районних і обласних конкурсів та олімпіад.
Путивльщина славна своїм історичним минулим і культурною спадщиною. У районі увага зосереджена на збереженні пам’яток історії, зокрема, пов’язаних з Великою Вітчизняною війною 1941-1945 рр. 22 вересня 2001 р. відбулися урочистості з нагоди 60-річчя партизанського руху в Україні, на які прибув Президент України Л.Д.Кучма. Указом Президента цей день був оголошений Днем Партизанської слави. У ході відзначення ювілею відродився обласний фестиваль партизанської пісні "Партизанські зірниці", постійним учасником якого є народний хор "Ветеран" районного БК (кер. І.Сахарова).
Путивльщина пишається своїми видатними земляками: М.М.Мураєв - перший заступник голови АК "СОВІНТЕЛ", О.М.Орєхов - доктор медичних наук, професор, за допомогою яких відроджувався Софроніївський монастир та побудована церква у с. Мазівка; М.Т.Медвідь - доктор історичних наук, О.Д.Шарапов - академік, доктор фізико-математичних наук та інші.
Більше 30 років радує слухачів своїм співом народний фольклорний ансамбль с. Юр’єва (кер. З.М.Бутова), який є постійним учасником усіх районних масових заходів.  Неповторні пісні горюнів с. Линове зберегли свою автентичність протягом віків, а нині ці пісні несуть людям самодіяльні аматори сцени, зокрема народний ансамбль "Ярославна" (кер. О.Червяцова ), який виступав у Москві та Льгові (Російська Федерація).
Народний театр РБК (кер. Л.Барабаш) є постійним учасником усіх театралізованих дійств і районних свят. Великою популярністю користується районний фестиваль фольклорної пісні "Перлини Путивльщини", на якому кожен колектив показує свою самобутність, особливості свого рідного села. Завжди цікаві виступи вокального колективу с. Кочерги (кер. В.Мазуренко). Окрасою усіх культурно-масових заходів є "сільські подвір’я", які організують сільські клубні заклади.
Путивльщина славна своїми самобутніми майстрами, витвори яких радують усіх жителів району. Особливою популярністю користується твори художниці Н.Кібрик "Путивльський батік".
Славні традиції рідного краю продовжує молодь Путивльщини, зокрема яскраво проявляються таланти на фестивалі молодіжної творчості "Студентська весна".
У 1957 р. у районному БК був створений драмгурток, який сміливо взяв до репертуару твори українських класиків. У 1973 р. знаному колективу присвоєне високе звання "народний". Довгий час режисером і натхненником був О.С.Васильчук.
На території району розташовані 253 пам’яток археології, історії, архітектури та монументального мистецтва. Архітектурні ансамблі Молченського монастиря, Спасо-Преображенського собору, церкви Миколи Козацького, а також археологічна пам’ятка "Городок" (дитинець давньоруського Путивля) належать до категорії пам’яток національного значення.
Завдяки зусиллям громади за останні роки в районі досягнуті певні позитивні зміни у справі збереження культурної спадщини. 22 грудня 2002 р. було освячено відроджений Свято-Іллінський храм у Софроніївському монастирі, а також розпочато роботи по відбудові головного храму монастиря - собору Різдва Богородиці. 26 грудня 2003 р. освячено собор Різдва Богородиці у Молченському монастирі в м. Путивлі.