Липоводолинський р-н

Липоводолинський район розташований на південному заході Сумської області. Площа 0,9 тис. кв. км. Південні землі району межують з Полтавською областю. У районі проживає 23,3 тисячі населення.

Поверхня Липоводолинщини - це хвиляста рівнина, розділена долинами річок Хоролу та Груні, ярами та балками. Серед корисних копалин є глина, пісок, кухонна сіль, буре вугілля. Із 1996 року почало діяти Південно-Панасівське нафтогазове родовище. Пізніше відкрито Південно-Липоводолинське нафтогазове родовище.

Але найбільше природне багатство краю - чорноземи.

 “... На благодатній цій землі

Таланти розпускаються і квітнуть

Пелюстками незгасної зорі”.

 К. Сенченко

З давніх-давен приваблював наш край чарівною природою і зручним місцем для поселення людей. Перші жителі на території району з’явились ще в ІV тисячолітті до нашої ери. У VІІ-Х століттях на території краю проживало одне із племен східних слов’ян - сіверяни. У період феодальної роздробленості Київської Русі у 1054 році виділяється Переяславське князівство, куди ввійшов і наш край. Першою відомою датою в історії Липової Долини став 1647 рік. Спершу село входило до володінь князів Вишневецьких, чиї предки походили з роду Рюриковичів.

Були на Липоводолинщині визвольні походи Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Проходило через село і військо Івана Мазепи. Знали жителі козаччину і кріпаччину, війни і мирну хліборобську працю.

У 1764 році Катерина ІІ подарувала Липову Долину гетьману України Кирилові Розумовському. Під кінець ХIХ століття більшість земель у окрузі Липової Долини належало поміщикам Туманським.

У січні 1918 року в Липовій Долині було встановлено радянську владу, наприкінці 1921 року створену сільську раду. У 1923 році село стало районним центром Роменського округу. У 1931 Липова Долина входить до складу Роменського району, у 1935 перетворюється на районний центр Харківської області, а з 1939 входить до складу Сумської.

Під час окупації району розгорнулась партизанська та підпільна боротьба. У боях на території району у 1941 і 1943 роках радянські війська виявили високу стійкість і мужність. За роки війни район втратив понад шість тисяч своїх жителів, не повернулося з фронтів 5288 воїнів. Жертвами війни стали понад 200 мирних жителів. 3568 чоловік було вивезено на примусові роботи до Німеччини.

Шести уродженцям району за бойові заслуги присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Серед них П. М. Авраменко, І. М. Леусенко, П. А. Мосієнко, М. С. Синько, Г. М. Шевченко та М. У. Чобітько.

І. М. Бойко та А. М. Русанівський мають звання Героя Соціалістичної Праці.

З 1961 року Липова Долина - селище міського типу.

Нині Липоводолинський район - це мальовничий край, де живуть мудрі та працьовиті люди, прославляючи його у піснях та віршах.

Основною виробничою галуззю в районі є сільське господарство.

У районі приділяється увага інтенсивним технологіям виробництва в рослинництві, що дало змогу збільшити виробництво зернової кукурудзи, цукрового буряка, соняшнику, кукурудзи на силос.

Поза увагою не залишається будівництво, благоустрій та санітарне утримання територій. За рахунок підприємств, організацій та коштів населення на території району зводяться два храми - у Липовій Долині і в с. Беєво.

Закінчені будівельні роботи на автодорозі Липова Долина - Яснопільщина.

Мережа закладів культури району налічує 13 сільських будинків культури, 4 дозвільних об’єкти, 14 сільських клубів. П’ять сільських будинків культури реорганізовано у сільські клуби.

Щоб передати нащадкам усі кращі надбання національної культури, виплекані протягом століть, потрібно зберігати і примножувати культурно-національні цінності. Над цим працюють 52 заклади культури району. Чільне місце в культурно-мистецькому житті району займає дипломант численних обласних і міжнародних фестивалів та оглядів народної творчості самодіяльний народний театр пісні і танцю "Хорол". Десять років існування принесли йому славу в Росії, Молдавії, Західній Україні, Криму. Заслуженою популярністю у глядачів користується самодіяльний народний ансамбль народної пісні "Калинонька".

Для збереження культурної спадщини, народних цінностей краєзнавці району створили 7 музеїв: народної творчості (у Липовій Долині), бойової трудової слави (у селі Синівка), історії (у селах Саї, Берестівка, Колядинець, Подільки, Підставки).

Традиційними стали в районі свята та огляди народної творчості "Грай гармошко", "Театральні зустрічі", "Пісенний вернісаж", свята сіл, обласне свято фольклорного мистецтва "Пісенні джерела рідного краю". Кращі колективи Липоводолинщини є постійними учасниками обласних та Всеукраїнських фестивалів. 

Звертаючись до минулого, ми не просто шукаємо, що взяти в ньому, запозичити для сьогоднішнього життя, а прагнемо пізнати самих себе, відкриваємо джерела духовності.