Лебединський р-н

Лебединщина - квітучий край. Сам район утворений у 1939 році. Розташований у південно-західній частині Сумської області і займає площу 1,54 тис. кв. км, що становило 6,5% цієї території області. Має протяжність на схід 54 км. Населення Лебединщини становить 26,9 тис. чоловік (близько 15 національностей).

Перші поселення на території мальовничої Лебединщини відносяться до XVII ст. Сучасні краєзнавці впевнені, що переселенці з Правобережжя заснували тут у 1652 році слободу, назва якої пішла від однойменного озера, що знаходиться майже в центрі району, або ж походить від назви однойменного села на Черкащині чи Київщині, звідки прийшли переселенці. Але територія була заселена здавна, про що свідчать знайдені тут знаряддя праці і посуд епохи бронзи (II тис. до н.е.), а також рештки поселення епохи черняхівської культури (II-VI ст.).

Існують декілька версій щодо назви, та сучасні лебединці найбільш вітають назву "Лебединського города".

На той історичний час лебединським переселенцям були відведені чималі наділи землі на яких пізніше виникли нові хутори і слободи:

Бішкінь, Бережки, Рябушки, Будилка. Цікавим є пояснення назв цих населених пунктів. Бишкінь заснований в XVII ст. За давніми переказами, ця місцевість мала вигляд острова, оточеного водою та лісами. На ньому ніби-то переховувалась юрба розбишак, отаманом якої був Бешкетник (прізвище). А ще переказують, що це татарське слово : "беш" - п'ять, а також кінь, тобто - п'ять коней (1678 р.). Будилка походить від назви колишньої річки Будилка. Зараз вона називається Мирська (1630 р.). Бережки - бо переселенці поселилися на березі річки Псел (1971 р.). Рябушки походить від прізвища засновника Івана Рябушки, який у 1660 р. на річці Вільшанка. Існує цілий літопис походження назв сіл Лебединщини у місцевих краєзнавців. Кожен населений пункт Лебединського району (а їх 132) входять до складу 23 сільських рад, зрозуміло, свою історію та славний своїми знатними та відомими особистостями. При визволенні Бишкіня від німецьких фашистських загарбників тут загинув Герой Радянського Союзу О.М. Сергєєв. Уродженець Будилки, І.К. Грищенко удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Цієї ж почесної відзнаки удостоєний М.Т. Усик з Василівки, І.М. Герман з Ворожби, С.І Індик з Катеринівки, П.В. Парфилов з Межирича, І.П. Шумилов та М.М. Дрикалович з Михайлівки, І.С. Зубков з Галушок, М.С. Улановський з Штепівки, а за бій під цим селом танкісти Т.М. Шашло та М.П. Криворотов також Заслужили звання Героїв Радянського Союзу. Почесного звання Героя Соціалістичної Праці удостоєні І.М. Остапенко з Голубівки, В.І. Стеблянко з Гарбузівки, С.А. Руденко та Г.О. Криницький з Калюжного, М.Г. Гец з Михайлівки. Повним кавалером ордена Слави став уродженець Бобрового Ф.Я. Тонкошкур. В Межирічі народилисьпрофесор І.О. Калашник, доктор медичних наук О.І. Кудіна, поет М.Т. Дубовик. Уродженцями с. Пристайлове є кандидати наук В.П. Минак, М.В. Лобода, І.І. Дрига, В.Ф. Кобець, П.П. Гуріна.

Багатий природно-заповідний фонд Лебединщини нараховує 12 об'єктів загальною площею 1486 га. Найціннішою перлиною є відомий заповідник "Михайлівська цілина" (площа 882,9 га). Це унікальна на всю Україну ділянка цілинного лучного степу, якої більше ніж 200 років не торкалася обробна техніка прогресу. Цінність її в багатьох рідкісних видах рослин, в заворужуючий чистій атмосфері цього чарівного заповідного куточка природи. Ще однією визначною пам'яткою, подарунком природи загальнодержавного значення є озеро Шелехівське. Це рідкісне за красою озеро джерельного походження виникло в льодовиковий період.

Відкриття в 1993 році на території санаторію "Токарі" мінеральної води типу "Миргородська" з її унікальними природними властивостями надало можливість для нормального розвитку цього санаторно-курортного закладу.

На родючих землях Лебединщини росте більше 100 видів лікарських рослин, водиться 48 видів тварин, 235 видів птахів. У водоймах налічується 29 видів риби. Лісом покрито 39.7тис. га території району. До речі, досить різноманітний склад насаджень: хвойні ліси займають 46%, твердолистяні - 37 %, м'яколисті - 17%.

В надрах Лебединського району зосереджені нерудні корисні копалини: запаси природного газу та газового конденсату, глина, пісок. Наприклад біля села Кам'яне виявлено родовище газу. Таке ж родовище знаходиться біля с. Московський Бобрик (Новотроїцьке). По території району проходить 6 магістральних газопроводів і 1 нафтопровід. З усіма сусідніми територіями лебединський район зв'язаний залізничними і автомобільними шляхами, лініями зв'язку.

Діють районний краєзнавчий музей, центральна районна бібліотека, районний Будинок культури, районний будинок дитячої та юнацької творчості, станції юних натуралістів і юних техніків.

Лебединський район в минулому подарував світові сотні людей високого духу й могутнього таланту, граф, поміщик, меценат-колекціонер, Харківський губернський предводитель дворянства В.О.Капніст з с.Михайлівка, його дружина графиня В.В.Капніст (Рєпніна) меценат-колекціонер, яка заснувала в Межирічі керамічну навчальну майстерню. Архітектор, живописець, графік, дизайнер, майстер декоративно-ужиткового  мистецтва,  педагог,  колекціонер,   почесний  доктор мистецтвознавства (1939 рік), заслужений діяч мистецтв УРСР (1940 рік), професор Київського художнього інституту, творець герба України, автор проектів українських паперових грошей В.Г.Кричевський з Ворожби. Його молодший брат живописець, педагог, почесний доктор мистецтвознавець (1939 рік), заслужений діяч мистецтв УРСР (1940 рік) професор, декан живописного    факультету    Київського    художнього    інституту Ф.Г.Кричевський. Художник, поет, засновник футуризму у Вітчизняному мистецтві, засновник японського лінориту Д.Д.Бурлюк з Рябушок. Це все історія в іменах.

І це не лише імена. Це особистості. Тому з усього вищенаведеного слід зробити єдиний висновок: Лебединщина — край багатий не лише родючими землями, а й щедрими урожаям, пишними лісами, розлогими луками, добрими, працелюбними людьми, обдарованими природою особистостями, край, що тримає в собі паростки історії, розгортає її, творить її, край, що невпинно йде вперед.

То як же такий край може зупинитися. У його людей є мета. Вона кличе і готує Лебединщину до майбутнього.