Шевченківська квітка

СТВОРИМО

ШЕВЧЕНКІВСЬКУ КВІТКУ МІСТА СУМИ

В КАНЕВІ!!!

Місто Суми отримало свою Квітку. 

Пройшло урочисте відкриття пам’ятного знаку «Квітка міста Суми»,

присвяченого 200-річчю з дня народження Тараса Шевченка, 155-ти річчю з часу перебування Кобзаря в Сумах,  до Дня міста Суми та у рамках реалізації всеукраїнського проекту «Алея міст України Шевченківському Каневу»

Ця подія стала складовою Всеукраїнської програми «Міста України - Шевченківському Каневу».


v     За ініціативи членів громадської організації «ЦРТСМ «Триторія», підтриманої сумчанами (освітянами, бібліотекарями, музейниками, журналістами, краєзнавцями та ін.) і міською владою, учасники програми з квітня 2013 р. втілюють освітньо-культурологічний проект «Скарби нашого роду».

Нами, самчанами:

v     висаджена сумська липова алея в Шевченківському гаю в Каневі;

v     проведені творчі зустрічі-діалоги з шевченківської тематики, в яких взяли участь сумські і канівські бібліотекарі, музейники, краєзнавці;

v     організовані пересувні мистецькі виставки Шевченкіани сумських художників (Віри Юрченко, Ірини Гуртовенко);

v     проведено поетичний марафон «Читаємо разом Тараса Шевченка» і соціально акцентовану культурологічну акцію «Надсилаємо сумську шевченківську листівку друзям», в якій взяли участь близько 500 сумчан;

v     взяли участь у створенні серії теле- і радіопередач про сумську Шевченкіану;

v     для учнів шкіл Сум і області провели краєзнавчі прогулянки по шевченківських місцях у Сумах.

 

Тема «Тарас Шевченко і Суми» має цікаве змістове наповнення і більше ніж 100-літню історію. Згадаймо:

v     Кобзар в 1859 р. був у нашому місті.

v     Родом із Сум є один із перших видавців творів Кобзаря Іван Лисенков. Він двічі надрукував «Гайдамаки» І «Чигиринський Кобзар» поета.

v     Мистецька, музейна, наукова, краєзнавча Шевченкіана Сум розпочата ще у 10-х роках ХХ ст. знаним педагогом, митцем, творцем першої Шевченкової світлиці у Сумах Никанором Онацьким.

v     Світову дослідницьку Шевченкіану не можна уявити без наукового подвигу сумчанина Павла Зайцева.

v     Краєзнавчу шевченківську скарбницю почали формувати й педагог Павло Сапухін і журналіст Олександр Зайцев.

 

«Квітка міста Суми» - символ національного духовного і мистецького єднання Сум і Канева, всієї України. Творчість сумчан є окрасою Національного заповідника Т. Г. Шевченка у Каневі. Сумчани восени 1943р., взимку 1944р. форсували Дніпро і звільняли це місто від загарбників. Науковці Сумського педагогічного університету спільно з канівськими науковцями з Національного природного заповідника досліджують флору і фауну Канівських гір і заплав.

У 8 пелюстках Квітки міста Суми, що так схожа на соняшник – сонячний календар українського роду, в якому прославлені свобода, віра, праця, людина, земля, краса, здоров’я і творчість.

Особливо слід наголосити, що пам’ятний знак розміщений на тому місці, де у 1926р. був відкритий перший сумський пам’ятник Кобзарю. Його автором був усесвітньо відомий скульптор Іван Кавалерідзе. Той білий пам’ятник Т. Шевченку був споруджений за ініціативи Н. Онацького і за участю сумських дітей (безпритульних!!!) - учнів рисувальної школи, створеної Онацьким. Пам’ятний знак «Квітка міста Суми» є продовженням традиції єднання сумчан у любові до свого Міста, у праці задля розбудови Сум.

 

“Квітка” розквітла завдяки сумчанину Олександру Тимчуку. Його суттєва благодійна матеріальна допомога разом із зібраними коштами сумчан забезпечила можливість виготовлення Квітки справжніми фахівцями, каменярами-різьбярами Житомирщини.

 

Пам’ятний знак «Квітка міста Суми» - це подарунок нашому місту!

Віримо у те, що спільними зусиллями сумчан і міської влади ми встановимо такий самий пам’ятний знак на Алеї міст України у Шевченківському Каневі.

Звертаємося до громад міст Сумщини, в яких свого часу був Т. Шевченко: пропонуємо долучитися до створення Шевченківської алеї у Сумах, щоб у сквері імені Тараса Шевченка нашого міста з’явилися Квітки міст Лебедина, Ромен, Конотопа, Кролевця і Глухова.

 

 

 

Дякуємо за підтримку проекту "Квітка м. Суми"

Є небайдужі в нашому місті до історіі Сум, свого минулого і майбутнього. Пізнавати, ділитись та бути патріотом свого краю!

Звернення до сумчан!

Після десятирічного заслання Т. Г. Шевченко одержав дозвіл відвідати Україну. По дорозі з Петербурга в Москву він познайомився з Д. О. Хрущовим — освіченою прогресивною на той час людиною, прихильником звільнення селян від кріпацтва. Хрущов повертався у свій маєток у Лифине під Лебедином і запросив Т.Шевченка завітати до нього на відпочинок. Вони, приїхавши в Суми, зупинилися на Сумській поштовій станції 4 червня 1859р. (за іншими даними 5 червня)

Україна готується до 200-річчя з дня народження  Тараса Григоровича Шевченка.

«Міста України — Шевченківському Каневу»

 Толока національного масштабу

Старт підготовці до 200-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка означив указ Президента України від 11 червня 2010 року, відповідно до якого було створено координаційну раду з питань підготовки та відзначення ювілею, а уряд затвердив відповідне розпорядження. Торік у квітні з’явився ще один президентський указ: ним 2014-й в Україні оголошено Роком Тараса Шевченка, у зв’язку з чим Кабінет Міністрів зобов’язано забезпечити здійснення низки додаткових заходів з ушанування видатного сина українського народу.

Навряд чи є з-поміж нашого народу, та й серед світового українства, людина, котра не знає про нього. Щороку поклонитися могилі геніального поета і художника на Чернечу гору приїжджають майже 100 тисяч гостей. Тож не даремно Канів ще називають українською меккою. До речі, державотворчу пропозицію об’єднати українців довкола ідей Кобзаря сформулював перший Президент нашої держави Леонід Кравчук ще в листопаді 1991 року. Її підтримав і тодішній член Секретаріату Світового конгресу вільних українців В. Роєнко, запропонувавши збудувати тут Всесвітній центр єднання українців.

Слава канівської землі своїм корінням сягає в глиб віків. Намарне гадати, знав чи не знав історію рідного краю Тарас Григорович Шевченко. Достовірно відомо, що його філософський геній водночас зазирав за обрій нашої історії, коли «оживуть степи, озера…», і заглиблювався в давні часи: «…ось де, люде, наша слава, слава України».

... залишається актуальним масштабніше всенародне завдання — створити в Каневі потужний історико-культурний центр із розвиненою інфраструктурою. Стимулом для реалізації нових соціально-культурних проектів стає вшанування наступного року 200-ї річниці з дня народження великого сина нашого народу, зокрема проголошення ЮНЕСКО 2014-го роком Тараса Шевченка в світі.

Остання дорога Кобзаря завдовжки майже 14 кілометрів пролягла від красеня Успенського собору, де відспівували Тараса Григоровича в травневі дні далекого 1861-го і звідки на плечах несли домовину його друзі, по Канівських горах до верхівки Чернечої гори. Свого часу, до 145-ї річниці перепоховання, її відновили, встановивши впродовж всієї довжини дерев’яні пам’ятні знаки. Нині урочиста піша хода до могили Тараса, яка щороку відбувається 22 травня, проходить коротшим шляхом (5,8 км) і пролягає кількома міськими вулицями.

... Певна річ, виконати всю роботу самотужки ініціаторам не до снаги. Тому вони й звернулися через Асоціацію міст України по допомогу до всіх муніципалів нашої держави. На засіданні правління АМУ цю ідею гаряче підтримав президент асоціації, Криворізький міський голова Юрій Вілкул. Першими схвально відгукнулися на проект «Міста України — Шевченківському Каневу» міськради Рівного і Хмельницького, Дніпропетровська й Одеси, інших обласних центрів, міст обласного і районного значення. До цієї великої і благородної справи, зрештою, може долучитися і широка громадськість, вітчизняна інтелігенція, передусім лауреати національної Шевченківської премії, художники, скульптори, літератори, представники бізнесу, депутати всіх рівнів, студенти і школярі.

Отже, загальнодержавна робота з підготовки до 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка, яке весь світ за закликом ЮНЕСКО відзначатиме наступного березня і впродовж 2014-го, може і повинна цьогоріч стати всенародною толокою. Як запевнили нашого кореспондента, в штабі управління проекту — Канівській міськраді, тут готові до співпраці і чекають на всі конструктивні ділові пропозиції.

Насамкінець процитуємо слова президента Парламентської асоціації Ради Європи Мігеля Мартінеса, який свого часу побував у Каневі: «Я щасливий, що саме тут відкрив для себе справжню Україну». Так сказав гість нашої землі. А нам, землякам, у своєму «Посланії» Великий Кобзар заповідав любити рай у своєму краї, бо немає в світі іншої України, немає другого Дніпра. Тільки щоб зрозуміти це, кожному треба піднятися на майже захмарний пік нашої духовності — Чернечу гору.

(за матеріалами "Урядовий кур'єр")

«Шлях Кобзаря в Каневі»: кілометри пам’ятівдячних нащадків