Кролевецький р-н

Кролевецький район розташувався між мальовничими берегами річок Десна та Сейм. Особлива природа з її безмежними луками, чистими водами і багатими лісами тут нерідко зберігає ще свій первозданний вигляд. Купаються в її красі села і місто Кролевець, яке є районним центром і у 2001 році відзначило своє 400-річчя. Кролевець із часу свого заснування був містом і в 1644 році отримав Магдебурзьке право.

Район утворений у 1923 р. й раніше входив до складу Чернігівської, а з 1939 р. став  частиною Сумської області. У районі 75 населених пунктів, де проживає 45,0 тис. чоловік.

Через територію району проходить велика стратегічна автомагістраль Бачевськ - Кіпті. Районний центр має вигідне залізничне сполучення Київ - Москва. Розташування району на перетині двох великих шляхів сприяло розвитку самого міста та торгівлі ще у ХVII ст. Звідти бере історію найвизначніший на Лівобережній Україні Кролевецький Хрестовоздвиженський ярмарок, товари на який привозились не тільки з усієї України, а й з інших країн. Цим стимулювався інтенсивний розвиток ремесел - шевці, кравці, кушніри, слюсарі, ковалі, котлярі, гончарі, ткачі виготовляли різноманітні вироби. Кролевець став одним з найбільших осередків декоративного художнього ткацтва.

Багата земля народжувала не тільки працьовитих людей, але й обдаровувала їх надзвичайними талантами. Звідси пішла ціла плеяда вчених різних галузей науки, діячів культури і мистецтва, героїв поля, що родить хліб, і поля брані: 10 Героїв Радянського Союзу, 5 Героїв Соціалістичної Праці.

Але найбільше тут із десятиліття в десятиліття, із століття в століття розквітає талант слова. Ця земля народила геній Миколи Лукаша — поета-перекладача, поліглота, що знав близько трьох десятків мов. Тут, повторивши долю Миколи Островського, писав свої твори Панас Кочура. Тут народились і назавжди залишились серцем з рідним краєм наші сучасники — поети Михайло Шевченко та Віктор Дзюба.

Наші земляки – доктор технічних наук, Герой Росії, М. А. Макаровець, Міністр освіти і науки України, академік В. Г. Кремень. Відомі в світі книги про Україну кролевчанки Віри Смереки (Ніпот), яка нині проживає в Англії.

Кролевеччина славиться своїми пам’ятками історії та культури. У районі під охороною держави перебуває 184 об’єкти культурної спадщини, які відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" підлягають реєстрації. До таких, зокрема, належать: будинок дворян Рудзинських, (у 1845 р. в ньому перебував Т. Г. Шевченко), приміщення загальноосвітньої школи № 5.

 Унікальні природні багатства Кролевеччини. Частка природно-заповідного фонду в загальній площі району - 19,5 %. Він       представлений унікальними і найкраще збереженими типовими природними територіями та об’єктами, загальна кількість яких становить 17. Сьогодні природно-заповідний фонд Кролевеччини налічує 3 пам’ятки природи, заказники та заповідні урочища - разом 10, парки - 4. 98,5 відсотків природно-заповідного фонду району припадає на регіональний ландшафтний парк "Сеймський". Він створений з метою збереження та раціонального використання в рекреаційних, просвітницьких, наукових та культурних цілях типових, а також унікальних для північно-східного регіону України природних комплексів Присеймів’я.

На території району є ботанічна пам’ятка природи "Яблуня-колонія", занесена до реєстру біологічних об’єктів загальнодержавного значення. Ця унікальна яблуня займає площу 0,06 га. Сьогодні в неї наявні 7 основних стовбурів і кілька десятків укорінених гілок. Яблуні вже 215 років. Гуртківці районної станції юних натуралістів з любов’ю ставляться до своєї красуні, ведуть пошуково-дослідницьку роботу, дбайливо доглядають, вивчають, охороняють диво природи Кролевеччини.

 За природнокліматичними умовами територія району поділяється на поліську та лісостепову зони, вкрита опідзоленими лісостеповими ґрунтами. У північно-західній частині переважають дерново-підзолисті ґрунти. Район входить до складу західної помірно-зволоженої агро-кліматичної зони Сумської області, яка характеризується сприятливим помірно-континентальним кліматом для вирощування всіх сільськогосподарських культур. У надрах є торф, пісок, крейда, глина, що становить сировинну базу для розвитку промисловості.