Конотопський р-н

Конотопський район розташований у західній частині Сумської області і займає площу 1667 кв. км.

У березні 1923 року в Україні відбулися зміни у адміністративно-територіальному поділі: замість губерній, повітів і волостей були введені округи та райони. У зв’язку з цим 7 березня 1923 року ВУЦВК прийняв постанову "Про адміністративно-територіальний поділ Чернігівщини": її було поділено на 5 округ, одна з яких була Конотопська. Конотопську округу створено з Конотопського, Борзенського і Кролевецького повітів у складі 11 районів.

Конотопський район склали колишні волості: Конотопська, Попівська, Семенівська. У ньому налічувалося 29 сільських рад.

З утворенням Сумської області 10 січня 1939 року Конотопський район переведений до її складу.

Сьогодні в Конотопському районі проживає 39,4 тис. чоловік (до 30 національностей).

В адміністративно-територіальній структурі - 83 сільські населені пункти і 1 селище міського типу.

З давніх часів земля Конотопщини пов’язана з визначними історичними подіями. Зокрема, 23 грудня 1653 року неподалік села Корибутів (нині с. Карабутове) відбулася зустріч Московського посольства, яке прямувало на Переяславську раду, з козаками на чолі з Тимофієм Федоренком. Цього ж дня у Корибутівській церкві чудотворця Миколи відбулося богослужіння. На згадку про тогочасні події у 1980 році в с. Карабутове на тому місці, де була церква, встановлено обеліск.

28-29 червня 1659 року відбулася Конотопська битва між військами гетьмана І. Виговського та військами московського царя Олексія Михайловича. Основні події битви розгорталися на території сучасного села Шаповалівка. Увічнюючи пам’ять усіх загиблих воїнів, у центрі села у 2002 році встановили пам’ятний знак і меморіальну дошку.

17 червня 1672 року на території сучасного села Козацьке, у Козацькій діброві, на козацькій раді обрано гетьманом Лівобережної України Івана Самойловича (1672-1677), котрий прийняв і підписав з Московською державою "Конотопські статті", що проголошували основні принципи міждержавних відносин між гетьманщиною та Московським царством, зокрема, створили передумови для посилення колоніальних впливів Московського уряду в гетьманщині.

21-25 серпня 1859 року с. Гирявку (нині с. Шевченкове) відвідав видатний український поет і художник Т. Г. Шевченко, де він гостював у сім’ї Лазаревських.

3-14 вересня 1943 року - дата визволення населених пунктів району від німецько-фашистських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років.

Конотопський район - це край, що подарував світові багатьох людей високого духу і могутнього таланту.

О. М. Лазаревський (1834-1902) - видатний український історик XIX - поч. XX ст., один з корифеїв історичної науки, поряд з М. Грушевським, В. Антоновичем, О. Левицьким, М. Костомаровим.

С. П. Тимошенко (1878-1972) - видатний вчений із світовим ім’ям у галузі механіки, академік АН УРСР (з 1919 р.), іноземний член АН СРСР з 1928 р., член багатьох академій світу.

Г. М. Давидовський (1866-1952) - відомий український хоровий диригент, композитор і педагог, заслужений артист УРСР.

Я. П. Гурський (1923-1995) - відомий вчений-славіст. Його прізвище можна знайти у престижній довідковій літературі: "Довіднику американських учених", "Міжнародному довіднику вчених". Вивчав історію української мови, правопису, лексики, словотвору, словозміни та фразеології. Окремий напрямок стосувався походження слов’ян, їх побуту, звичаї, культури в минулому і сучасному.

П. О. Гришко (1925-2003) - відомий поет-гуморист, член Національної Спілки письменників України.

В. Г. Гала (1946) - голова Асоціації приватних сільськогосподарських підприємств "Козацька" с. Козацьке. Асоціація з року в рік має стабільно високі показники фінансово-господарської діяльності. Нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня (1999 рік), ІІ ступеня (2003 рік). Його ім’я занесено до Книги Пошани Національного виставкового центру.

В. Г. Кремень (1947) - Міністр освіти і науки України. Академік Національної Академії наук України, Президент Академії педагогічних наук України, член Академії політичних наук України, зарубіжний член Російської Академії освіти і Російської Академії соціальних наук. Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Міжнародної премії ім. Г. Сковороди. Доктор філософських наук, професор, автор близько 200 наукових праць з проблем філософії, соціально-політичного розвитку суспільства та педагогіки.

До державного реєстру нерухомих пам’яток історії України занесено об’єкт культурної спадщини - поле битви між козацькими військами на чолі з Іваном Виговським і царською армією 1659 року, а наказом державної комісії будівництва, архітектури та житлової політики України від 02.06.1999 року № 128 "Про державну реєстрацію національно-культурного надбання" зареєстровано садибу княгині Львової, куди входять палац і парк.

На відродження духовної культури спрямована діяльність музеїв. На Конотопщині працює 6 музейних установ, у 17 освітніх закладах є музейні кімнати.

Вагомий внесок у культурне та громадське життя краю, у розвиток інформаційного простору здійснюють 35 бібліотек району, де зберігається 450235 документів. Накопичені краєзнавчі документи є важливим інформаційним джерелом для району та області. Працівники бібліотек виступають популяризаторами творчості народних умільців, проводять презентації книг, літературно-мистецькі свята за участю місцевих письменників і поетів краю. Упроваджуються нові напрямки роботи, використовується цікаві форми - Дні правової освіти молоді, Дні сіл, вулиць, уроки історії, вечори зустрічі з земляками тощо. Зростає значення пошукової та дослідницької роботи з вивчення історії краю, яку проводять бібліотеки. 

Перспективною є туристична галузь, яка передбачає розвиток туристичних маршрутів - відвідання історичних та виробничих місць Конотопщини: битви 1659 року, дерев’яної церкви Різдва Богородиці 1906 року, ансамблю Покровської церкви 1894 року та приміщення двокласного училища 1896 року, Миколаївської церкви 1899 року, місця перебування Т. Г. Шевченка, Парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва княгині Львової, дослідної станції садівництва.