Буринський р-н

Буринщино! Мій край блакитноокий!

В полях твоїх схрестилися стежки,

Ті, що ведуть краян у світ широкий,

Що в їх серцях не згаснуть навіки.

Місто Буринь належить до найстаріших поселень краю. Така назва зустрічається уже у найдавнішій географічній пасм’ятці вітчизняної літератури. Так, із "Списку російських міст далеких і близьких" у переліку поселень Курського краю між 1387-1392 рр. згадується: "Асе Киевские гради Путивль на Семи, Рілеск, Куреск на Тускаре... Быринь..." Буринь згадується й пізніше в Литовській метрикулі кінця ХV ст. Буринчани офіційно закріпили за собою 1392-й р., як рік заснування міста, й у 2012 р. відзначали його 620-річчя.

Завдяки зручному географічному розташуванню землями Бурині проходили всі шляхи, що вели до столиці давньоруської держави - Києва, на південь - до Полтави, Криму, а через Чорне море до Візантії, з якою Київська Русь підтримувала торговельні зв’язки.

Під час походу князя Ігоря Святославовича на половців весною 1185 р. його шлях проліг Буринщиною через село Ігорівку. Тоді воно називалось іменем Святого Михаїла і було володінням князів Ольговичів. Відлуння давніх переказів та історичних фактів свідчать про те, що Ігорівка була важливою історичною базою сіверських князів. Не випадково про "Ігореве селге" (сільце) і його багатство згадується в Іпатіївському літописі, куди дані про Ігорівку потрапили з Чернігівсько-Сіверських літописних джерел. Вірогідно, що саме тут часто бував князь Ігор Святославович, де мав свої дім, "дачу", різні скарби. Про це свідчать письмена, знайдені на місці стародавньої Ігорівки.

А ще через землі району ішов знаменитий чумацький шлях з півночі до Криму, що був головною сольовою базою східнослов’янських земель. На згадку про ті часи і нині стоїть неподалік від р. Сейм село Чумакове - місце перепочинку та ремонту реманенту купців-мандрівників.

За багатовікову історію Буринщина пережила немало тяжких випробувань, але в усі часи не схиляла голови перед труднощами, була не лише свідком цих подій, а й активним їх учасником, протистояла труднощам, насильству загарбників.

Буринщина багата не тільки неозорими ланами, пишною зеленню луків, вишневими та яблуневими садами, а й щедрими душею людьми. Благодатна земля подарувала нашій державі цілу когорту талановитих людей. Це - доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент АН СРСР, автор понад 300 праць, ряд яких перекладено німецькою, італійською, румунською, англійською та ін. мовами, В. Л. Рижков; видатний учений, ортопед-травматолог, член-кореспондент АН СРСР, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч медичної науки УРСР М. П. Новаченко; український учений-фольклорист, літературознавець, мистецтвознавець, мовознавець, член-кореспондент АН УРСР, доктор філологічних наук, професор П. М. Попов; українська оперна співачка, народна артистка УРСР Р. С. Колесник, народний артист України В. В. Білоножко та ін.

Гідним представником мистецької когорти буринчан став член Спілки художників СРСР, колишній в’язень Бухенвальду Роман Єфіменко з с. Клепали, основною темою творчості якого стала антифашистська тематика. Лист, отриманий ним від Президента Франції Шарля де Голя, свідчить про високе визнання творчості нашого земляка. Продовжує справу батька Віктор Єфіменко. Графіку Миколи Бондаренка з с. Успенка добре знають по всьому світу завдяки його участі у численних міжнародних виставках. Він є ілюстратором багатьох видань, у тому числі ювілейного видання "Слово о полку Ігоревім", "Україна: 1933. Кулінарна книга" (альбом видано у США), учасником міжнародних виставок у США, Великобританії, Іспанії, Німеччині та інших.

Гордістю Буринського краю є 6 Героїв Радянського Союзу - генерал А. Л. Гетьман із с. Клепали, сержант Г. П. Головенський із с. Успенка, капітан О. А. Осадчий із с. Воскресенка, П. Л .Романенко із с. Хустянка, І. В. Прасолов із с. Олександрівка та підполковник Ф. К. Фак з м. Буринь. Тут народились 11 Героїв Соціалістичної Праці, які свої ратним трудом  зробили вагомий внесок у економічний розвиток району. Це ланкова буряківничої ланки колгоспу "Перше травня" Баранова Килина Григорівна, ланкова з 1930 по 1965 р., і ланка якої вирощувала по 720 ц цукрових буряків з га; бригадир рільничої бригади Авдієнко Ольга Іванівна, чия бригада у післявоєнний період вирощувала високі врожаї зернових культур та цукрових буряків; заслужений будівельник України Гавриленко Микола Анатолійович, який працює муляром у ДП "Буринська ПМК-5" більше 40 років, немає у Бурині жодної будівлі, у будівництві якої він би не брав участь.

Торговельна мережа району представлена 161 підприємством торгівлі та 27 закладами громадського харчування всіх форм власності. У м. Буринь функціонує ринок на 657 місць, із них 239 обладнаних. В районі проведено 19 ярмарків з продажу сільськогосподарської продукції, продовольчих і непродовольчих товарів та виставка-продаж товарів місцевих товаровиробників.

Житлово-комунальне господарство району об’єднує три галузі: теплозбереження, водопостачання і водовідведення, житлове господарство.

Працює центральна районна лікарня, дві сільські дільничні лікарні, дві сільські амбулаторії та 34 фельдшерсько-акушерських пунктів.

У районі функціонує 30 загальноосвітніх шкіл, 9 дитячих садків, два позашкільні заклади.

Галузь культури району представляють 63 культосвітні заклади: дитяча школа мистецтв, централізована бібліотечна система, районний Будинок культури, центральна районна бібліотека, дитяча бібліотека, народний музей історії рідного краю, 17 сільських будинків культури, 13 сільських клубів, 28 сільських бібліотечних філіалів.

На території району до послуг учасників художньої самодіяльності в закладах культури працює 290 клубних формувань, з них любительських об’єднань – 54, гуртків художньої самодіяльності – 236, з яких 10 носять звання “самодіяльний народний”. Це відомі в області, Україні та за її межами самодіяльний народний хор районного БК “Червона калина”, самодіяльний народний чоловічий ансамбль, відомі за межами району – дитячий колектив “Перлина”, самодіяльний народний ансамбль РБК “Троїсті музики”, самодіяльний фольклорний ансамбль Успенського СБК, народна кіностудія “Буринь” і більш молоді перспективні колективи – самодіяльний народний ансамбль РБК “Надія”, самодіяльний народний оркестр народних інструментів, самодіяльні зразкові дитячі драматичний колектив та оркестр духових інструментів. Традиційна в районі естафета праці та культури, девізом якої стали рядки місцевого поета В. Проценка "Сторона Буринська, пісне солов’їна, ти моя колиска, частка України. На інший нізащо тебе не зміняю, бо немає краще батьківського краю”.

Візитною карткою Буринщини став обласний фестиваль "Ой заграйте, музиченьки!", який проводиться щорічно.

У 2001 році самодіяльний народний хор районного Будинку культури "Червона калина" був учасником обласного музично-пісенного фестивалю "Партизанські зірниці" у м. Путивль. Керівнику колективу П. Г. Борщенку було присвоєно звання "Заслужений працівник культури України". Самодіяльні колективи району неодноразово були обласними призерами та конкурсантами, 10 з них носять звання "народних".

Буринщина - історичний і сучасний район, який живе, росте, працює й розвивається, з упевненістю дивиться у майбутнє. Долаючи матеріальні труднощі, самовіддано працюючи над створенням нових засад економічного, соціального та культурного життя, буринчани роблять свій посильний внесок у зміцнення і розквіт незалежної України.