Глухів

Михайло Іванович Терещенко. Монте-Карло. Париж. Мішель Терещенко. Вченої ради Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Посібник виданий за підтримки громадської організації «Центр розвит­ку території та соціального маркетингу «Триторія». Формування основ національної культури дітей шостого року життя засобами ознайомлення з рідним містом. Реалізація методичних рекомендацій вихователям щодо ознайомлення дітей шостого року життя з історичним минулим і сучасністю міста Глухова.

Підготувала: Люта С. Ю., вихователь ДНЗ «Журавка»
Життєпис родини Терещенків 
"... 2 березня Михайло Іванович Терещенко став міністром фінансів Тимчасового уряду Росії, а 5 травня — міністром іноземних справ. Пізніше разом із Керенським вів у Києві переговори з Центральною Радою. Восьмого листопада більшовики арештували М. І. Терещенка в Зимовому палаці. Після, до кінця не з’ясованих перипетій, Михайло Іванович опинився за кордоном. Помер 1 квітня 1956 року в Монте-Карло. Син Петро жив у Парижі, брав участь у другій світовій війні. Як і всі представники династії Терещенків, працював не покладаючи рук, примножував славу в різних галузях промисловості. У 1994 році вперше відвідав Київ, налагодив зв’язки з українськими діловими колами, співпрацювати з ними почав і його син Мішель..." (стор. 82 Корякіна І., Гордій Н. Дошкільникам про історію рідного міста Глухова : методичний посібник / І. Корякіна, Н. Гордій. — Харків: ТОВ «Діса плюс», 2015. — 258 с., іл.
ISBN 978-617-7064-44-1 )


Дошкільникам про історію рідного міста Глухова

методичний посібник

Корякіна І., Гордій Н. Дошкільникам про історію рідного міста Глухова : методичний посібник / І. Корякіна, Н. Гордій. — Харків: ТОВ «Діса плюс», 2015. — 258 с., іл.
ISBN 978-617-7064-44-1 

Рекомендовано до друку рішенням Вченої ради Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (протокол №7 від 25 лютого 2015 року).
Рецензенти: Курок О. І. — доктор історичних наук, професор, ректор Глухівсь­кого національного педагогічного університету імені Олександра Довженка;
Шпетна Л. В. — завідувач дошкільного навчального закладу (ясел-садка) «Зірочка» Глухівської міської ради Сумської області.
Посібник виданий за підтримки громадської організації «Центр розвит­ку території та соціального маркетингу «Триторія». (www.mt.co.ua)

У методичному посібнику висвітлено сутність і зміст понять «національна культура», «патріотизм», «громадянська свідомість», «історія рідного міста»;
охарактеризовано основні засоби формування основ національної культури у дітей старшого дошкільного віку;
подано методичні рекомендації щодо ознайомлення дітей шостого року життя з історичним минулим і сучасністю міста Глухова;
розкрито історичні відомості про місто;
презентовано імена відомих людей, які прославили це місто. 
Практичну цінність мають представлені методичні розробки конспектів занять з ознайомлення старших дошкільників з історією рідного міста, розроблені й адаптовані вихователями дошкільних навчальних закладів міста Глухова.
У посібнику репрезентовані матеріали творчих проектів Глухівського дошкільного навчального закладу (центру розвитку дитини) «Світлячок» (керівник: вихователь-методист вищої категорії Арушанян О. М.) та Глухівського дошкільного навчального закладу (ясел-садка) «Журавка» (керівник: вихователь-методист вищої категорії Хрящова Г. А.).
Посібник адресовано студентам напряму підготовки 6.010101 «Дошкільна освіта» вищих педагогічних закладів різних рівнів акредитації, вихователям і батькам вихованців дошкільних закладів.
© Корякіна І.В., 2015
© Гордій Н.М., 2015
© ФОП Ткачов О.О., 2015

Зміст
Передмова 4
Розділ 1. Формування основ національної культури дітей шостого року життя засобами ознайомлення з рідним містом 8
1.1. Психолого-педагогічні передумови виховання національної культури та свідомості громадянина у дітей шостого року життя 8
1.2. Основи національної культури в аспекті психолого-педагогічних та методичних досліджень 
20
1.3. Засоби формування основ національної культури у дітей шостого року життя 34
1.4. Ознайомлення з рідним містом як засі
б національного виховання дітей шостого року життя 41

Розділ 2. Реалізація методичних рекомендацій вихователям щодо ознайомлення дітей шостого року життя з історичним минулим і сучасністю міста Глухова 52
2.1. Історичні відомості про місто Глухів 52
2.2. Славетні імена, вписані в історію міста Глухова 60
2.3. Методичні розробки конспектів занять з ознайомлення старших дошкільників з історією рідного міста 118
2.4. Добірка дидактичного матеріалу на допомогу вихователеві 215
2.5. Практика співпраці дошкільного закладу з родинами вихованців у процесі ознайомлення з історією міста Глухова 244
Короткий термінологічний словник 250
Список рекомендованих та використаних джерел 255



Короткий термінологічний словник
Батьківщина — країна стосовно до людей, які народилися в ній та є її громадянами.
Вітчизна — місце народження кого-небудь. 
Виховання — процес цілеспрямованого формування особистості дитини.
Виховний ідеал — це мета виховання, образ ідеальної людини, на який має орієнтуватися педагог, виховуючи дітей.
Гордість — почуття особистої гідності, самоповаги.
Громадянин — особа, що належить до постійного населення якої-небудь держави, користується її правами і виконує обов’язки, встановлені законами цієї держави.
Громадянська позиція — поведінка, характер дій, що зумовлені ставленням до досягнення певної соціально значущої мети, на здійснення якої налаштовані зусилля держави.
Громадянська відповідальність — добровільний вибір поведінки, спрямованої на досягнення певної соціально значущої мети, і на здійснення якої налаштовані зусилля держави.
 Губернія — адміністративно-територіальна одиниця (ХVІІІ — початок ХХ століття).
Гуманність — (лат. humanus — людяний) — увага до людей, прагнення добрих стосунків з ними, готовність надавати допомогу, виявляти співчуття і співпереживання.
Гуманізація виховання — олюднення виховних стосунків, визнання цінностей дитини як особистості, її прав на соціальний захист, щастя, розвиток здібностей, індивідуальності.
Демократизація — запровадження демократичних принципів, перебудова держави на демократичних засадах.
Демократія — форма управління, політичний лад, за якого верховна влада належить народові.
Етнізація — (грец. ethnikos — племінний, народний) — природне входження дітей у духовний світ свого народу, нації як елементом загальнолюдської культури, позбавлене національної обмеженості та егоїзму.
Етнопедагогіка — (грец. ethnos — народ і paidagogike — наука про виховання і навчання людини) — наука про досвід народу у вихованні підростаючих поколінь, відображений у морально-етичних ідеалах, поглядах на мету і засоби формування людини, у сукупності народних засобів, умінь і навичок виховання дітей.
Звичаї — безпосередні приписи певних дій у конкретних ситуаціях, що відтворюють сімейні стосунки у життєдіяльності наступних поколінь.
Історія — закономірний, послідовний розвиток дійсності. 
Культура — сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії.
Культурна спадщина — вироблення людьми на кожному історичному етапі матеріальних і духовних цінностей (мораль, філософія, світорозуміння, вдача, звичаї, традиції тощо).
Людяність особистості — щире, доброзичливе, чуйне, уважне ставлення людей.
Менталітет — сукупність психічних, інтелектуальних, ідеологічних, релігійних, естетичних особливостей мислення народу, соціальної групи або індивіда.
Народність — історична форма єдності людей, що ґрунтується на спільності мови, території, економічних зв’язків, культури.
Народно-визвольний — спрямований на визволення свого народу від зовнішніх та внутрішніх ворогів.
Народні традиції — досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки, що склалися історично і передаються з покоління в покоління.
Народознавство — вивчення культури, порбуту, звичаїв рідного народу.
Національна культура — це форма вираження самобутності національного ладу, світовідчуття, своєрідності моральних ідеалів, традицій і звичаїв, художнього бачення і вираження світу у цілому, що характеризує всі духовні цінності, властиві кожній нації.
Національна самосвідомість — відчуття належності до певної нації, яке виявляється в етнічному самовизначенні (віднесенні себе до певної етнічної групи).
Національна свідомість — це ствердження нацією (народністю) самої себе як реально існуючого суб’єкта, носія матеріальних і духовних цінностей через усвідомлення своєї приналежності до певної етнічної спільності, держави, мови, традицій і культури.  
Національні почуття — комплекс емоцій, які фіксують суб’єктивне ставлення людей до своєї нації, її потреб і форм життя, а також до інших народів.
Нація — конкретно-історична форма спільності людей, об’єднаних єдиною мовою і територією, глибокими внутрішніми економічними зв’язками, певними рисами культури і характеру.Обов’язок — те, чого треба беззастережно дотримуватися, що слід безвідмовно виконувати відповідно до вимог суспільства або виходячи з власного сумління.Обряд — сукупність установлених звичаєм дій, пов’язаних із побктовими традиціями.
Патріотизм — (грец. patris — батьківщина) — любов до Батьківщини, відданість їй і своєму народу.
Патріотичне виховання — педагогічний процес, спрямований на ознайомлення з явищами суспільного життя, з традиціями і культурою свого народу, формування знань про історію держави, державні символи і любові до своєї Батьківщини.
Патріотичні почуття — стійкі переживання у свідомості людини, її суб’єктивне ставлення до явищ суспільного життя, свого народу та Батьківщини.
Регіон — певна територіальна одиниця (район, область), що вирізняється з-поміж інших таких же одиниць специфічними рисами (географічними, економічними тощо).
Світогляд — система поглядів на життя, природу і суспільство.
Світосприймання — сприймання людиною навколишнього світу, дійсності.
Свобода — усвідомлена поведінка і діяльність у конкретному правовому полі.
Спілкування — підтримування взаємних стосунків, ділових, дружніх зв’язків із ким-небудь. Один з універсальних способів вияву групової форми буття людей.
Спрямованість особистості — система мотивів поведінки людини.
Сім’я — мала соціально-психологічна група, члени якої пов’язані шлюбними або родинними стосунками, спільністю побуту і взаємною моральною відповідальністю.
Соціалізація — процес засвоєння людиною певної системи знань, норм і цінностей, які дозволяють їй функціонувати як повноправний член суспільства.
Толерантність — здатність переносити несприятливий вплив яких-небудь факторів; поблажливість, терпимість до чиїхсь думок, поглядів.
Ціннісні орієнтації — вибіркова, відносно стійка система спрямованості інтересів і потреб особистості, націлена на певний аспект соціальних цінностей.
Шлях життєвий (життєпис) — індивідуальна історія особистості, яка здійснюється в ході її онтогенетичного розвитку і визначається мірою співвідношення об’єктивних обставин і суб’єктивної активності особистості в структурі її самореалізації протягом свого життєвого віку.